Апарат – будь-яке знімне пристосування для заміщення дефектів зубів або ортодонтичний апарат.
Бляшка – безбарвний, щільно прикріплений шар бактерій матричного білка, що постійно формується на зубах. Вона є головною причиною карієсу зубів і захворювань пародонту, якщо зберігається протягом якогось періоду часу.
Гінгівіт – найчастіше гінгівітом називають запалення ясен і розрізняють ступені важкості від легкої до важкої. Гінгівіт асоціюється з почервонінням, водянкою (набряком), кровоточивістю й хворобливістю ясен.
Гіперчутливість дентину – гостра, раптова болюча реакція зубів під впливом гарячих, холодних, хімічних, механічних або осмотичних (солодких чи солоних) подразників.
Дентин – основна тканина, що утворює форму зуба. Дентин - тканина, що перебуває між пульпою й емаллю й складається з ряду дентинних канальців, що розташовуються один біля одного.
Ясна
– тканина, що служить для втримання зубів і покриває кість щелепи.
Ясневий – стосовний до ясен.
Яснева кишеня – див. термін « яснева борозна».
Яснева борозна – яснева кишеня; простір між зубом (включаючи корінь) і тканиною ясен.
Дієтичний цукор –
цукор, що входить у раціон харчування, у тому числі цукор у складі солодощів, фруктів і харчових продуктів, що пройшли технологічну обробку.
Захворювання ясен - див. «захворювання пародонту» і «гінгівіт».
Захворювання пародонту– див. «пародонтит».
Закриття (замуровування або гермитизація) фісури– процедура, що захищає фісурі від руйнування за допомогою пломбованого матеріалу – сієланту або герметики.
Защічний мішок– область рота за щокою.
Захисна капа–
м'який, підігнаний апарат, що захищає зуби від впливу або пошкодження.
Зонд – аналізатор, використовуваний для виявлення каріозних порожнин.
Зубний карієс– зруйнована частина зуба; загальновідома назва – «дупло», «дірка».
Імплантат – апарат, вживлений у кістку щелепи з метою фіксації постійного зубного протеза, такого як коронка, мостовидний зубний протез або знімний зубний протез.
Іригатор – апарат для промивання вище і/або нижче лінії ясен, а також для поширення лікувальних розчинів.
Камінь – зубний камінь; бляшка, що мінералізувалась або затверділа.
Коронка – частина зуба, покрита емаллю; а також означає штучну коронку для заміщення дефектів зубів, що надівається на зруйнований зуб.
Міжзубний – що знаходиться між зубами.
Місцевий – застосовний до зубів, ясен або тканин ротової порожнини.
Молочні зуби– «дитячі зуби», 20 зубів у дітей.
Моляри – великі, широкі, з декількома буграми зуби в глибині ротової порожнини.
Надясневий – розташований вище лінії ясен.
Неправильна оклюзія – неточне сполучення верхніх і нижніх зубів.
Ортодонт – стоматолог- професіонал, що практикує в області виправлення положення зубів і щелеп.
Ортодонтія – розділ стоматології, що вивчає корекцію неправильної оклюзії й відновлення правильного функціонування зубів.
Пародонтит – захворювання ясен, що викликає запалення ясен, сполучень і кісткових структур, які служать для втримання зубів; може призвести до втрати зуба або кістки.
Пародонтолог – стоматолог-професіонал, що спеціалізується в лікуванні захворювань ясен.
Пародонтологічний зонд – інструмент, використовуваний для виміру глибини кишень.
Періодонтальний– приналежний або стосовний до тканини й кістки, які служать для втримання зубів.
Підясневий
– розташований нижче лінії ясен.
Порожнина – простір усередині зуба, що залишається після видалення розм'якшеної частини.
Премоляри – зуби із двома буграми, розташовані безпосередньо перед молярами.
Проксимальні поверхні
– контактні поверхні дотичних один з одним сусідніх зубів.
Прорізування – прпроцес первісної появи зубів з ясен.
Пульпа –
м'яка, чутлива тихорєцька порожнина під коронкою, у якій розташовані нерви й кровоносні судини.
Реставрація –
будь-яке заміщення втраченої зубної структури або зубів; наприклад, мости, пломби, коронки й імплантати.
Системний
– що впливає на все тіло в цілому.
Сполуки фтору –
хімічні речовини, що сприяють зміцненню зубів, а також зменшенню їхнього руйнування й чутливості.
Фісури
–
тріщиноподобні заглиблення на жувальній поверхні задніх зубів.
Чутливість –
див. «гіперчутливість дентину».
Емаль – дуже тверде, захисне покриття зуба. |